I.Загальна інформація
Ха́рківська о́бласть (Харківщина) — область на Сході України. Обласний центр — місто Харків.
Місто засноване у 1654 році. Харків – друге за величиною місто України та перша столиця України в 1919-1934 роках. Харків розташований на північному сході України, займає площу 370 кв.км. Харків – місто багатонаціональне: тут проживають представники 111 національностей.
За однією з легенд, назва походить від імені козака Харька, який заснував поселення. За іншою версією, назва пов’язана з річкою Харків, що протікає через місто. Однак точного підтвердження цієї теорії немає.
Ха́рківська о́бласть (Харківщина) — область на Сході України. Обласний центр — місто Харків.
Місто засноване у 1654 році. Харків – друге за величиною місто України та перша столиця України в 1919-1934 роках. Харків розташований на північному сході України, займає площу 370 кв.км. Харків – місто багатонаціональне: тут проживають представники 111 національностей.
За однією з легенд, назва походить від імені козака Харька, який заснував поселення. За іншою версією, назва пов’язана з річкою Харків, що протікає через місто. Однак точного підтвердження цієї теорії немає.
II.Символіка
Герб Харківської області — це символ, офіційна емблема області, в якому відображаються її історія, особливості та традиції. Затверджений рішенням VI сесії Харківської обласної ради XXIII скликання 11 травня 1999 року «Про затвердження символіки Харківської області»
Герб області - це геральдичний щит (чотирикутний, загострений до низу). На зеленому полі щита зображені: перехрещені золотий ріг достатку і кадуцей, жезл якого також золотий, а крила і змії — срібні. Щит обрамлений золотою каймою. Навколо гербового щита розташоване золоте дубове листя, обвите блакитною стрічкою. Щит увінчано стилізованим зображенням шестерні, з обох боків якої розташовані по два злакових колоси. На тлі шестірні подано книгу з символічним зображенням атомного ядра з електронними орбітами.
Еталонний зразок герба знаходиться в Харківській обласній раді.
Прапор Харківської області — символ, що відображає історію й традиції області. Затверджений рішенням VI сесії XXIII скликання Харківської обласної ради 11 травня 1999 року «Про затвердження символіки Харківської області». Прапор Харківської області України являє собою прямокутне полотнище малинового кольору з гербом регіону посередині. Співвідношення сторін прапора – 2: 3.
Герб на полотні виглядає, як зелений геральдичний щит із загостреною нижньою частиною – знак захищеності і спокою громадян. Зелений колір асоціюється з надією, радістю і багатством.
Всередині щита зображені ріг достатку і кадуцей(жезл) – крилата золота палиця, обвита двома срібними зміями. Ріг достатку – це символ багатства, а кадуцей – знак примирення.
Щит обрамляють дубові гілки, переплетені блакитною стрічкою. Кількість листочків дуба співпадає з кількістю регіонів і міст області.
Над щитом – композиція знаків, яка включає зображення шестерні (часткове), 4 колосків і книги з атомною сферою всередині. Ці малюнки позначають 4 основні напрямки розвитку Харківської області – промисловість, сільське господарство, освіту і науку (відповідно).
Автор стяга – художник Сергій Шапошников. За словами самого автора, він прагнув об’єднати на полотнищі старовинні геральдичні знаки та символи сучасної Харківщини.
Еталонний зразок прапора області зберігається в кабінеті голови обласної ради, що міститься в Будинку рад.
Герб Харківської області — це символ, офіційна емблема області, в якому відображаються її історія, особливості та традиції. Затверджений рішенням VI сесії Харківської обласної ради XXIII скликання 11 травня 1999 року «Про затвердження символіки Харківської області»
Герб області - це геральдичний щит (чотирикутний, загострений до низу). На зеленому полі щита зображені: перехрещені золотий ріг достатку і кадуцей, жезл якого також золотий, а крила і змії — срібні. Щит обрамлений золотою каймою. Навколо гербового щита розташоване золоте дубове листя, обвите блакитною стрічкою. Щит увінчано стилізованим зображенням шестерні, з обох боків якої розташовані по два злакових колоси. На тлі шестірні подано книгу з символічним зображенням атомного ядра з електронними орбітами.
Еталонний зразок герба знаходиться в Харківській обласній раді.
Прапор Харківської області — символ, що відображає історію й традиції області. Затверджений рішенням VI сесії XXIII скликання Харківської обласної ради 11 травня 1999 року «Про затвердження символіки Харківської області». Прапор Харківської області України являє собою прямокутне полотнище малинового кольору з гербом регіону посередині. Співвідношення сторін прапора – 2: 3.
Герб на полотні виглядає, як зелений геральдичний щит із загостреною нижньою частиною – знак захищеності і спокою громадян. Зелений колір асоціюється з надією, радістю і багатством.
Всередині щита зображені ріг достатку і кадуцей(жезл) – крилата золота палиця, обвита двома срібними зміями. Ріг достатку – це символ багатства, а кадуцей – знак примирення.
Щит обрамляють дубові гілки, переплетені блакитною стрічкою. Кількість листочків дуба співпадає з кількістю регіонів і міст області.
Над щитом – композиція знаків, яка включає зображення шестерні (часткове), 4 колосків і книги з атомною сферою всередині. Ці малюнки позначають 4 основні напрямки розвитку Харківської області – промисловість, сільське господарство, освіту і науку (відповідно).
Автор стяга – художник Сергій Шапошников. За словами самого автора, він прагнув об’єднати на полотнищі старовинні геральдичні знаки та символи сучасної Харківщини.
Еталонний зразок прапора області зберігається в кабінеті голови обласної ради, що міститься в Будинку рад.
III.Геграфічне розташування
Харківська область розташована на сході України. Харківську область було утворено 27 лютого 1932 року.Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України.
Харківська область — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини. Область розташована на сході України.
Площа — 31,4 тис. км² (5,2 % від площі території України). Протяжність з півночі на південь — 210 км, зі сходу на захід — 220 км.
Населення — 2 633 834 осіб, в тому числі міського 1 680 899 осіб і сільського 952 935 осіб.
Густота населення — вище середньої по країні, 83,84 особи на км².
Найбільшою річкою області є Сіверський Донець.
В області збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків.
У Харківській області 27 районів (за цим показником область поряд з Вінницькою посідає перше місце в Україні).
Харківщина була і поки залишається головним газовидобувним регіоном України. Її перспективні запаси оцінено у 8 мільйонів 100 тисяч тон.
У Харківській області розташовані 778 пам’яток містобудування й архітектури, з них 553 — у Харкові і 225 — в області (75 пам’яток мають загальнонаціональне значення).
Харківська область розташована на сході України. Харківську область було утворено 27 лютого 1932 року.Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України.
Харківська область — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини. Область розташована на сході України.
Площа — 31,4 тис. км² (5,2 % від площі території України). Протяжність з півночі на південь — 210 км, зі сходу на захід — 220 км.
Населення — 2 633 834 осіб, в тому числі міського 1 680 899 осіб і сільського 952 935 осіб.
Густота населення — вище середньої по країні, 83,84 особи на км².
Найбільшою річкою області є Сіверський Донець.
В області збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків.
У Харківській області 27 районів (за цим показником область поряд з Вінницькою посідає перше місце в Україні).
Харківщина була і поки залишається головним газовидобувним регіоном України. Її перспективні запаси оцінено у 8 мільйонів 100 тисяч тон.
У Харківській області розташовані 778 пам’яток містобудування й архітектури, з них 553 — у Харкові і 225 — в області (75 пам’яток мають загальнонаціональне значення).
IV.Відомі постаті
- Григорій Сковорода: Філософ, поет, байкар (1722–1794).
- Григорій Квітка-Основ’яненко: Прозаїк, драматург (1778–1843).
- Гнат Хоткевич: Письменник, бандурист, музикант (1877–1938).
- Микола Хвильовий: Письменник, поет (1893–1933).
- Олесь Гончар: Письменник, громадський діяч (1918–1995).
- Ілля Рєпін: Художник-реаліст (1844–1930).
- Зінаїда Серебрякова: Художниця-портретистка (1884–1967).
- Леонід Биков: Актор, режисер, сценарист (1928–1979).
- Василь Каразін: Вчений, засновник Харківського університету (1773–1842).
- Лев Ландау: Фізик, лауреат Нобелівської премії (1908–1968).
- Ілля Мечников: Біолог, лауреат Нобелівської премії (1845–1916).
VI.Пам'ятки та природні об'єкти
- «Співочі тераси»: Незвичайний амфітеатр-сад біля Богодухова з унікальною акустикою, де тихі звуки чути на відстані до 60 метрів.
- Шарівський палац: Палацово-парковий комплекс, що є композиційним центром великої садиби (площа 70 га).
- Кіцівська пустеля: Піщана горбиста місцевість біля Чугуєва, що нагадує дюни та є домом для рідкісних видів комах.
- Дворічанський національний природний парк: Парк із унікальними ландшафтами та біорізноманіттям.
- Гора Крем'янець: Найвища точка Харківської області (218 м), де збереглися вал та рів Ізюмської фортеці 1681 року, а також кам'яні статуї.
- Свято-Успенський собор: Один із найдавніших соборів Харкова.
- Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди: Музей у селі Сковородинівка, заснований у будинку, де жив філософ.
- Харківська телевежа: Одна з найвищих телевеж Європи, що є сучасною візитівкою міста.
- Пам'ятник Перемоги «Дзеркальний струмінь»: Ажурна альтанка, яка стала одним із символів Харкова.
- «Коропові хутори»: Комплекс пам'яток у Слобожанському національному природному парку, пов'язаний з іменем українського письменника та філософа-просвітителя.
VII.Туристичні місця
- Площа Свободи,
- Держпром,
- Сад Шевченка з пам'ятником,
- Канатну дорогу,
- Харківський зоопарк,
- фонтан "Каскад",
- "Дзеркальний струмінь",
- Дитяча залізниця,
- Кицівська пустеля,
- крейдяні гори,
- садиба “Наталіївка”,
- Шаріївську садибу,
- Солоне озеро в селі Антонівка,
- Краснокутський дендропарк.
VIII.Кухня
- слобожанський борщ (з квашеною яблучною підливою),
- гречаники (м'ясні тефтелі з гречкою),
- слобожанські вареники (з картоплею та шкварками),
- шулики – святковий десерт із медових коржів і макового сиропу,
- кулеш – страва, яку варили козаки в казані,
- ковбаса по-харківськи.
IX.Родзинки регіону.
- Харківська Ейфелева вежа менша за оригінал у 10 разів, і служить оглядовим майданчиком. Її висота сягає 35 метрів. Така незвичайна споруда була зведена в 2012 році. Вежа є частиною торгівельно-розважального центру «Французький бульвар», що пояснює природу її появи в Харкові.
- 16 міст області занесено до Списку історичних населених місць України.