Донецька область

I.Символіка
Герб Донецької області

У 1999 році затверджено символи Донецької області.
Рішенням Донецької обласної ради від 05 жовтня 1999 року №23/8-193 «Про затвердження Положення про прапор та Положення про герб Донецької області» затверджено герб та прапор Донецької області.
Герб – це символ, офіційна емблема області, у якому відображені її історія, особливості і традиції.Центральне місце в гербі Донецької області займає «Пальма Мерцалова».
Основними кольорами герба є:

• Золото (поле щита) – символ багатства, справедливості і великодушності.
• Чорний (край) – символ багатства надр.
• Блакитний (пальма) – символ краси і величі.
• Зелений – символ надії, радості, достатку, розвитого сільського господарства.

Корона підкреслює те, що герб є обласним. Дубове листя – символ величі і надійності. Девіз: «Можливість доведена справою» підкреслює історично сформовані трудові корені Донбасу, його цілеспрямованість у досягненні мети.
Верхнє поле блакитного кольору із золотим (жовтим) сонцем, що сходить, символізує схід України.
Нижнє поле чорного кольору символізує вугілля, землю, нічне Азовське море із золотими (жовтими) відблисками.
Прапор Донецької області

Пра́пор Доне́цької о́бласті — офіційний символ Донецької області, затверджений 17 серпня 1999 року. Автор — Щербак Ніна Григорівна.
Прапор області є прямокутним полотнищем зі співвідношенням сторін 2:3, розділеним горизонтально порівну. У верхній частині на блакитному тлі жовте сонце, що сходить, з 12 променями, в нижній чорній — п'ять жовтих овалів, один під іншим.
Верхнє поле символізує схід України. Нижнє — вугілля, землю, нічне Азовське море з золотими (жовтими) відблисками.

Доне́цька о́бласть (Донеччина) — область на сході України. За даними Держстату на 1 січня 2020 року, є найбільш населеною областю України — в її межах проживає 4 131 808 осіб (9,34 % від загального населення України). Площа — 26 517 км² (4,4 % загальної території України).
Утворена 17 липня 1932 року з адміністративним центром у місті Артемівськ (нині — Бахмут), з липня 1932 року — місті Сталіно (нині — Донецьк)[3]. У сучасних межах утворена 3 червня 1938 року, коли з її складу відокремили Ворошиловградську (нині — Луганську) область.
Адміністративний центр — місто Донецьк.
Межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською й на північному сході та сході з Луганськоюж областями України. З півдня область омивається Азовським морем.

• Архип Куїнджі. У Карасівці, передмісті Маріуполя, 26 січня 1841 р. народився Архип Куїнджі, художник. Його батько, Іван Христофорович, був шевцем на прізвище Єменджі, що татарською означає “трудова людина” (у родині говорили татарською). Це ж прізвище мав у метриці й Куїнджі. Куїнджі був не тільки великим художником, але також і великим Учителем життя. Справжньою радістю для Куїнджі була допомога бідним: така, щоб вони не знали, звідки прийшло це благодіяння.
• Володи́мир Микола́йович Сосю́ра (народився 25 грудня в Дебальцеве) — видатний український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та інших.
• Васи́ль Семе́нович Стус, псевдо Василь Петрик. Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області, в селянській родині, був четвертою дитиною в сім'ї. У 1939 році батьки — Семен Дем'янович та Ірина (Їлина[5]) Яківна — переселилися в місто Сталіно (нині — Донецьк). У 1944—1954 роках Василь навчався в Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Потому вступив на історико-філологічний факультет педагогічного інституту міста Сталіно. У студентські роки Стус постійно й наполегливо працював у бібліотеці. Був членом літературного об'єднання «Обрій».
• Сергі́й Наза́рович Бу́бка (4 грудня 1963, Кам'янобрідський район, Луганськ) — український легкоатлет (стрибки із жердиною). Олімпійський чемпіон, чемпіон світу і Європи. Встановив 35 світових рекордів. З 2005 до 2022 року — президент Національного олімпійського комітету України. Заслужений майстер спорту України, заслужений майстер спорту СРСР, доктор наук з фізичного виховання і спорту (2014). Чемпіон спорту ЮНЕСКО. Герой України (2001), кавалер ордена «За заслуги» I, II ступеня (1997, 1999), ордена князя Ярослава Мудрого III, IV, V ступеня (2008, 2011, 2012) та ордена Свободи (2021). З 2015 р. — перший віце-президент IAAF.

• Альпіністка Тетяна Яловчак, підкоривши пік Вінсон в Антарктиді, стала першою в історії України жінкою, якій вдалося здійснити сходженняна 7 найвищих вершин планети.
• Петро Антип( художник і скульптор) “Культура має правити світом”: митець із Донеччини, який претендує на світовий рекорд, розповів про своє творіння. “У картині людина в центрі, а навколо — енергія: світла і темна”, — такий сенс вклав у свою роботу “Космогонія” сучасний український художник Петро Антип. Полотно, над яким митець працював два роки, складається з понад 500 частин. Над створенням картини “Космогонія” художник та скульптор Петро Антип працював майже два роки. “Космогонія” — найбільша картина у світі. Реєстрацією світового рекорду займатиметься керівництво музею, каже художник. Нинішній рекорд поки що утримує британець Саша Джафрі, який створив картину розміром 1 600 метрів, а продав за 67 мільйонів доларів. “Завдання мистецтва — не давати відповіді”: кожен глядач трактує картину по-своєму.

• Підбиваний борщ зі Званівк.
• Авдіївська каша
• Смолянський куліш. Цю святкову страву готують у селі Олександро-Калинове Іллінівської громади.
• Грецькі черуреки. Найсмачніші чебуреки на Донеччині можна скуштувати ближче до Азовського моря. Чебуреки - національне блюдо греків Приазов'я. Секрети приготування вони привезли на схід України після переселення з Криму в XVIII ст.
• Шишкове варення з Лиманської громадиЛиманська громада на півночі Донеччини відома своїми лісами та озерами. Місцеві жителі в лісах збирають не тільки гриби, але й молоді соснові шишки та готують з них шишкове варення.

• Донбас багатий не лише вугіллям. У післявоєнні роки на засекречених рудниках Донецька добували радіоактивні матеріали для перших радянських атомних бомб.
• Донецька область має в своїх надрах унікальні поклади кам’яної солі, білої глини (каоліну), використовуваної для виробництва якісної порцеляни, а також ртутної руди (кіноварі), цирконію, гранітів, крейди, вапняків і навіть алмазів.
• Перш за все знаменитий Донецький край великим запасом вугілля, а, значить, і шахтами. Вони вважаються найглибшими, так як видобуток вугілля проводиться навіть на 1200-метровій глибині. Гірничі розробки донецьких шахт складають унікальну систему підземних коридорів протяжністю понад 2000 кілометрів.
• Донецьк називали ще й спортивною столицею. У 2012 році в Донецьку проходив футбольний чемпіонат «Євро 2012» на стадіоні «Донбас-Арена». Місто відвідали вболівальники з України, Росії, Польщі, Чехії, Італії, Англії, Франції та інших країн.

• Курортне місто Донеччини – Святогірськ, знамените своїм унікальним печерним монастирем, висіченим у білосніжній крейдяній скелі, що височить над Сіверським Донцем.
• Соляні шахти Соледара, що поблизу Бахмута – одні з найчистіших родовищ солі у світі та найбільші в Європі. На глибині 300 метрів розташовані пласти віком 280 мільйонів років.
• На Донеччині існують своя Ялта, Гурзуф та ще низка населених пунктів із Кримськими назвами. Їх заснували кримські греки, яких у ХVІІІст. пересилила з Криму Катерина ІІ.
• Крейдяні скелі Білокузьминівки. Мова піде про геологічну пам’ятку природи, якій, за підрахунками вчених, 90 мільйонів років – про Білокузьминівські крейдяні скелі. Висота крейдяних гір досягає 25 метрів.
• РЛП "Клебан-бик" Регіональний ландшафтний парк "Клебан-Бик" – це неймовірно мальовниче місце, з горбистим рельєфом по обидва береги Клебан-Бикського водосховища.
• Заповідник "Кам’яні могили". Одні сюди їдуть у пошуках скіфського золота, інші для молитвенного поклоніння прадавнім богам, треті – по містичну силу, що живе в каменях. Однозначно, заповідник "Кам’яні могили" – один із найзагадковіших туристичних об’єктів України.