Мукачівська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №16 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів

Зміст статті

I.СИМВОЛІКА ОБЛАСТІ Герб У срібному полі чорна галка з піднятими крилами у золотій короні. Герб подано в заокругленому знизу щиті.

Прапор Являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі на білому полі зображена чорна галка з піднятими крилами у золотій (жовтій) короні, повернута до древка; від древка йдуть червона та чорна смуги, з вільного краю — синя та жовта, ширина кожної з них становить 1/12 довжини прапора. На прапорі історичний символ супроводжують червоно-чорна та синьо-жовта смуги, які уособлюють традиції боротьби за незалежність.

Герб та прапор Іва́но-Франкі́вської о́бласті — затверджені 26 липня 2001 року. Становлять офіційну символіку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Івано-Франківської області.

II.Адміністративним центром Івано-Франківської області є місто Івано-Франківськ.
Сьогодні карта Івано-Франківської області виглядає так:

Верховинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Верховина) у складі територій Білоберізької сільської, Верховинської селищної, Зеленської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Калуський район (з адміністративним центром у місті Калуш) у складі територій Болехівської міської, Брошнів-Осадської селищної, Верхнянської сільської, Вигодської селищної, Витвицької сільської, Войнилівської селищної, Долинської міської, Дубівської сільської, Калуської міської, Новицької сільської, Перегінської селищної, Рожнятівської селищної, Спаської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Коломийський район (з адміністративним центром у місті Коломия) у складі територій Гвіздецької селищної, Городенківської міської, Заболотівської селищної, Коломийської міської, Коршівської сільської, Матеївецької сільської, Нижньовербізької сільської, Отинійської селищної, Печеніжинської селищної, Підгайчиківської сільської, П’ядицької сільської, Снятинської міської, Чернелицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Косівський район (з адміністративним центром у місті Косів) у складі територій Косівської міської, Космацької сільської, Кутської селищної, Рожнівської сільської, Яблунівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Надвірнянський район (з адміністративним центром у місті Надвірна) у складі територій Ворохтянської селищної, Делятинської селищної, Ланчинської селищної, Надвірнянської міської, Пасічнянської сільської, Переріслянської сільської, Поляницької сільської, Яремчанської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

III.Географічне положення Івано-Франківська область розташована на заході України; на північному заході межує з Львівською, на північному сході — з Тернопільською, на південному сході — з Чернівецькою, на південному заході — із Закарпатською областями. На півдні має спільний кордон з Румунією. Область утворена 4 грудня 1939 р., до 1962 мала назву Станіславська.

Територією області течуть 8586 річок. Вони належать до басейнів Дністра і Пруту. Притоки Дністра в межах області: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця — праві; Свір, Гнила Липа — ліві. Притоки Пруту: Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка — праві; Турка, Чорнява, Белелуя — ліві. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Озер мало, серед гірських — Бребенескул, Лебедине, Несамовите.
Івано-Франківська область — одна з найбагатших на ліси в Україні. На рівнині і в передгір’ї вони становлять 30% території (переважають граб, дуб, бук), на схилах Карпать — 60% (на висоті 800-1000м – бук, ялина або смерека (діалект), ялиця біла; до 1500 м — ялина, ялиця, кедрова та гірська сосна). На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).

IV.Цікаві факти Івано-Франківщина може похвалитися деякими "най-" фактами:

Найвисокогірніше місце праці та наукова установа в Україні — біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України — розташований на полонині Пожижевській (1429 м н. р. м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований у 1899 р. Полонина Пожижевська є також найвологішим — 1593 мм рт. ст. річних опадів — та найвітрянішим місцем України — вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 днів щорічно.
Найвище розташований санаторій — "Гірське повітря" у Ворохті на висоті 850 м н. р. м. Санаторій має базу для лікування захворювань дихальних шляхів.
Село Микуличин вважається найдовшим в Україні — воно розтягнулося на 24 км, спочатку — вздовж траси, а далі — в гори.
Село Космач, так звана "гуцульська столиця", є найбільшим за територією селом в Європі.
Найвисокогірнішим районом України є Верховинський, один з його присілків — це найвище розташоване людське житло в Україні.
Найвища ратуша в Івано-Франківській області знаходиться в місті Снятин (висота — 50 м).
Один із найбільших кам’яних залізничних мостів в Україні у Ворохті збудований 1895 р. За загальної довжини 130 м проліт становить 65 м. Тепер міст не використовується.
Найвисокогірніша споруда руїни метеоролого-астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван (2028 м).
Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м н. р. м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.
Найвисокогірніше озеро — Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа — 4000 м2, максимальна глибина — 2,8 м.
Найвище субальпійське улоговинне болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м, яке виникло у льодовикових карах внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).
Найбільш незвичайними серед боліт вважаються висячі, що "туляться" на гірських схилах. Найбільше серед них — Глистове — розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м.
Найвисокогірніше дерево — сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м н. р. м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.
У 1907 р. біля села Старуня випадково знайшли рештки тварин кінця льодовикового періоду. В озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше — волохатого носорога, гігантського оленя, різних птахів і земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23255 ± 775 років.
Біля Старуні розташований також унікальний грязевий вулкан антропогенного походження. Він реагує на землетруси, які відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччини, Іраку, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр" — унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі.

V.Кухня Традиційна страва Івано-Франківської області — бануш (банош) та юшка з грибами.
Бануш — гуцульська страва із кукурудзяної крупи, зварена на домашній сметані, заправлена бринзою, інколи зі шкварками або грибами. Готується повільно, часто на відкритому вогні, що надає їй особливого смаку.

Грибна юшка з білими грибами - це традиційна українська страва, яка вирізняється насиченим ароматом та смаком. Найчастіше її готують із сушених білих грибів, що додає особливої глибини смаку.

Палюшки (сьогодні, їх ще називають – ліниві вареники). На смак вони схожі на галушки, а за формою на пальчики.

Ковбаса "Кров’янка" - в цьому класичному рецепті кров замішується в начинку з українськими гречкою та салом.

VI.Відомі постаті:

Іван Франко (1856-1916) – український письменник, поет, громадський діяч. На честь нього 1962 року місто Станіславів було перейменовано на Івано-Франківськ.
Адам Міцкевич (1798-1855) – польський поет, один із класиків польської літератури. Народився в селі Заосся під Станіславовом (Івано-Франківськом).
Василь Стефаник (1871-1936) – український прозаїк, класик української літератури. Народився в селі Русово під Станіславовом.
Станіслав Людкевич (1879-1979) – український композитор і музичний діяч. Народився в місті Станіславів.
Маркіян Шашкевич (1811-1843) – український поет, фольклорист, один із засновників “Руської трійці”. Жив і працював у Львові та Станіславові.
Мар’ян Крушельницький (1872-1952) – оперний співак (тенор). Народився під Станіславовом, почав кар’єру у Львівській опері.
Йосип Сліпий (1892-1984) – український греко-католицький митрополит, кардинал. Народився в селі Заздрість під Станіславовом.
Галина Пехарська (1922-2008) – радянська оперна співачка (сопрано). Народилася в Станіславові.
Василь Вірастюк — найсильніша людина світу у 2004 р. та 2007 р., народився у Івано-Франківську.

VII.Туристична інфраструктура

VIII.Використані інтернет-ресурси

https://globuscamp.org.ua/shop/tayemnici-sokilskogo-hrebta